Так Одесса, как раз, и Украина, но НЕ ГАЛИЧИНА. (специально для мастера: у меня проверка орфографии выдаёт ошибку на слово галичина - точно москали ВЕЗДЕ)
Надпись "Слава Україні" так оскорбляет чувства? Интересно чьи? Украинцев или...
Интересно, кого так оскорбил в Мелитополе украинский язык, что услышав украинскую речь слышишь за спиной злобное шипение: - бандеровка? Украинцев или таки ордынцев?
я сказал "история использования". не нужно наводить тень на плетень.или вы не в курсе ,кто использовал этот лозунг?
Я так розумію, Ви щось знаєте, розкажіть. Хоч своїми словами, про що мова, бо аргумент «всем известно», або « или вы не в курсе ,кто использовал этот лозунг?», тільки заплутує все.
Организационным приветствием члена ОУН было принято приветствие со словами «Слава Украине», ответ: «Героям Слава» также допускалась сокращённая версия — «Слава»-«Слава». Были приняты цвета флага ОУН под руководством С. Бандеры — чёрный и красный.
Организационным приветствием члена ОУН было принято приветствие со словами «Слава Украине», ответ: «Героям Слава» также допускалась сокращённая версия — «Слава»-«Слава». Были приняты цвета флага ОУН под руководством С. Бандеры — чёрный и красный.
Так і я з задоволенням і гордістю, та як Ви бачите не тільки я, взагалі українці, тепер так вітаються. А Ви заблукали. Пройде ще скільки там часу, і для Вас це все стане нормою.
вы не путайте свою собственную шерсть с государственной.
вы-это не все украинцы.со временем только такие как йуля начинают нести эту националистическую ахинею.в ее устах,этот украинский Sieg Heil -слава украине-звучит ну просто смешно.
Интересно, кого так оскорбил в Мелитополе украинский язык, что услышав украинскую речь слышишь за спиной злобное шипение: - бандеровка? Украинцев или таки ордынцев?
Придурков везде хватает. Я, будучи во Львове, разговаривал исключительно по-русски. Однако за два дня пребывания там на меня окрысилось только двое. Или в Мелитополе ВСЕ шипят на украинскую речь? Вы, просто, берёте единичный случай и раздуваете из него бог знает что.
Пройде ще скільки там часу, і для Вас це все стане нормою.
Что-то я сильно в этом сомневаюсь.
Добавлено спустя 7 минут 8 секунд:
Калека писал(а):
Или в Мелитополе ВСЕ шипят на украинскую речь?
Далеко не все и слава Богу,что так. И я тут раздувать из этого ничего не собираюсь, просто пример отношения к Украине и украинскому, равно как и с тем случаем в Одессе. Обидно,что это все есть у нас,а не где-то в другой стране.
Я, будучи во Львове, разговаривал исключительно по-русски. Однако за два дня пребывания там на меня окрысилось только двое.
А була у Вас можливість поговорити і іншими мовами?
Скоріше за все, «окрьісились», не за мову. Це була Ваша внутрішня реакція. Після всього того що Ви тут навикладали про українців із західної України, навіть психолог початківець скаже, що Ви скоріше за все пересувались по вулицях перебіжками ховаючись за деревами і в кожному бачили ворога, але вдалось запідозрити тільки двох, хоч вилупляти на Вас очі мали всі, через таку поведінку, але там люди толерантні.
Пожартував.
Але хіба можна пройти мимо «разговаривал исключительно по русски». Складається враження, що міг би і українською.
Добавлено спустя 54 минуты 53 секунды:
GidraM писал(а):
majster писал(а):
Пройде ще скільки там часу, і для Вас це все стане нормою.
Что-то я сильно в этом сомневаюсь.
Мені теж хочеться щоб це сталось якнайшвидше, але це швидко не відбувається. Змінити свідомість наскоком не можливо, треба час. Бандерівці боролись за незалежну Україну, за тризуб, синьо-жовтий прапор. Все це ми вже маємо, але українці, треба це визнати, пост геноцидна нація. Плюс до цього – етноцид. Звідки взятись тій свідомості одразу? Хто навчає наших дітей? Ото ж. Людям треба розібратись. Українцям настільки зачистили пам'ять, що вони не соромляться такого стану речей. Не вважають це за сором. Викривлення свідомості, але наше національне коріння, маю надію, дасть можливість відродитись нації. Ми майже нічого не знаємо про Україну. Всі наші ось ці суперечки зводяться навколо двох трьох питань, хоч і це треба пройти, а далі неоране поле.
В 1971 році, в Харкові, я зайшов в магазин грампластинок, і почув музику, яка грала в той час в магазині, вона мені так запала в душу, що я тут же купив цей диск. Приїхав до дому, ставлю, а там все таке не знайоме, але моя пісня, одна, «Кольібельная», таки була. Тільки одна, у великому диску, фірми «Мелодія», яка мені сподобалась. Дуже часто її чув, в різному виконанні, вона стала такою звичною, а от того, першого почутого варіанту виконання більше почути не доводилось, а коли з’явився Інтернет, я пробував знайти ту пісню. До цього часу я цим займаюсь, стільки переворушив інформації, і поки ще не знайшов її, але я стільки дізнався цікавого. Вводиш в пошук Summertime, або «Ой ходить сон коло вікон», отримуєш один і той же результат, бо це одне і теж - українська колисанка, виконана в опері Гершвіна. Ця пісня не має точної статистики, бо не можливо підрахувати скільки вона має варіантів виконання, і кількість виконавців. А українською її, взагалі, не можна слухати без комка в горлі. Я це до того, що ми про себе нічого не знаємо. Поки що.
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах
FAQ
Поиск
Пользователи
Группы
Регистрация
Профиль
Войти и проверить личные сообщения
Вход
![[ скрыт ]](templates/zavsTest/images/lang_russian/icon_email.gif "[ скрыт ]"){kind=icon}
